Мир

Стратегічні візити і зв’язок з Донбасом: значення поїздок Зеленського до Катару, Туреччини і Парижу

Ескалація російської агресії на кордонах з Україною і на окупованому Донбасі спонукає команду президента Володимира Зеленського зміцнювати зовнішні зв’язки і шукати нових союзників. У торгівлі, в обороні, на терені дипломатії і мирних переговорів.

У квітні Зеленський встиг зробити дві закордонні поїздки – до Катару і Туреччини – та планує незабаром відправитися до Парижу. Як ці поїздки пов’язані з наростанням військової агресії Росії і чого домагається Україна – ми проаналізували у спецтемі.

Візит до Катару: інвестиції, поставки СПГ і фактор безпеки

Катар став другим візитом президента (5 квітня) в регіон Перської затоки у цьому році. Логіка команди Зеленського в тому, щоб зміцнити регіональне положення України за рахунок розвитку торгівлі та спільних проектів з країнами-лідерами.

Катар – багатюща держава зі світовими запасами природного газу може бути альтернативним джерелом поставок енергоресурсів в Україну, великим імпортером сільськогосподарської продукції, а також інвестором спільних підприємств.

Юрій Вітренко,
в.о. міністра енергетики України

«Катар є одним з найбільших виробників газу в світі і має цінний досвід і значні фінансові ресурси для інвестування в розвідку і видобуток газу в Україні»

Сфери взаємного інтересу – інвестиційні та інфраструктурних проекти, в тому числі управління портами та аеропортами, їх модернізація та будівництво, агропромисловий сектор, енергетика, фінанси, готельний бізнес і IT.

Володимир Зеленський,
президент України

«Ми вже підписали Меморандум, а незабаром обов’язково підпишемо важливий документ про харчову безпеку цього регіону. Катарці дуже в цьому зацікавлені, а Україна дуже зацікавлена ​​у поставках скрапленого природного газу (LNG), а також у залученні катарських фахівців до розробки нашого Чорноморського шельфу»

Україна шукає шляхи диверсифікації поставок газу і взаємодія з Катаром у цьому відношенні – перспективна. Катарська держкомпанія Qatar Petroleum та українське Міненерго підписали Меморандум про взаєморозуміння в енергетичній співпраці. Мова про інвестиції в розвідку і видобуток газу в Україні і про постачання СПГ. Наша країна може отримувати трубопровідний газ через термінали СПГ в Хорватії та Греції, або через Стамбульський канал доставками СПГ.

Бізнес

Україна і Катар разом працюватимуть щодо концесії миколаївського порту

23 Гру 2020, 11:54

Підписана угода між UDP Renewables і катарською Nebras Power обіцяє інвестиції в розвиток сонячної енергетики в Україні. Також Київ домовився про спільні інфраструктурні проекти, серед яких – концесія спеціалізованого морського порту «Ольвія».

Катар вкладає мільйони доларів у сільськогосподарські підприємства країн-виробників. Для України це перспективна можливість відкрити нові ринки збуту в регіоні Перської затоки і зміцнити своє експортне положення на Сході.

Візит до Катару пов’язаний не тільки з інвестиціями, торгівлею та енергетикою. Як пояснив радник Андрія Єрмака Михайло Подоляк, розвиток співпраці з таким регіональним лідером, як Катар – це питання національної безпеки України. Чим більше великих і глобальних галузевих компаній будуть представлені в країні, тим більше зацікавлених сторін буде в тому, щоб у чорноморському регіоні був стабільний мир.

«Це спосіб розширити власні можливості. І важливо це саме сьогодні – коли світ дещо розгублений і намагається виробити спільні програми відповідей на нові виклики. До того ж різнопланові і довірчі відносини із різними країнами-регіональними лідерами – один з ключових елементів нашої національної безпеки»

— Михайло Подоляк,
радник очільника ОП

Залучення іноземних інвестицій, а через них – нових сильних союзників, зацікавлених у стабілізації безпеки в Україні, критично важливе для країни. Але парадокс в тому, що Україна за 2020 рік втратила рекордні капітали зарубіжних інвесторів – 868 млн доларів США:

Богдан Данилишин,
голова Ради НБУ України

«Основними причинами низького інтересу іноземних інвесторів до української економіки є слабкий і нерозвинений внутрішній ринок, триваючий військовий конфлікт з РФ, а також низький рівень правового захисту інвестицій»

Тобто, складається певне замкнуте коло, якщо дивитися на проблему з точки зору війни на Донбасі. Щоб стабілізувати регіон, потрібні інвестиції, які не заходять через військову агресію Росії. Але крім цього, інвестори все ще бояться вкладати гроші в Україну, так як слабкі правові інститути і корупція просто не залишають вкладникам шансів на захист своїх грошей.

Візит до Туреччини: ЗВТ, оборонне співробітництво і Кримська платформа

Президентська поїздка до Туреччини 10 квітня стосувалася просування угоди про вільну торгівлю між державами. Рух до ЗВТ триває вже близько 10 років і сторони прийшли до того, щоб укласти її в поточному році. А також вивести взаємний товарообіг на цифру в 10 млрд доларів США щорічно.

Блоги

Бізнес

Как Турция разработала беспилотники «Байрактар»

13/04/2021

Візит безпосередньо пов’язаний і з російською агресією. Україна зацікавлена ​​в союзникові, здатному надавати підтримку в Чорноморському регіоні. Туреччина зі свого боку бачить в Україні певний буфер у протистоянні з Кремлем. Спільні проекти у сферах літакобудування, оборонної техніки, авіації підсилюють не тільки товарообіг, але і обороноздатність обох держав, що особливо актуально в силу агресії Росії.

«Саме «оборонка» і військово-технічне співробітництво зараз є локомотивом двосторонніх відносин. Є багато різних проектів, починаючи від літакобудування до ударних безпілотників. Деякі закупівлі – партії ударних безпілотників ТВ-2 – уже були здійснені українською стороною. Нещодавно минуло ще одне тестування ударних безпілотників нового покоління «Акенджи», на які Україна постачає власні двигуни «Івченко-Прогрес». І наступним етапом має стати спільне виробництво цих безпілотників»

— Євгенія Габер,
експерт-міжнародник

Обидві країни активно співпрацюють у сфері оборонно-промислового комплексу, зокрема мова про спільні розробки двигунів для турецького винищувача п’ятого покоління і основного бойового танка. Анкара також зацікавлена ​​в українському АН-178.

«Українські двигуни «Мотор Січ» будуть встановлені на запланований до випуску в Туреччині важкий бойовий вертоліт АТАК-2, який розробляє Turkish Aerospace Industries (TAI). Бойові вертольоти з українськими турбінними двигунами потужністю 2500 к.с. повинні бути готові до 2023 року»

— Джеймс Брук,
головний редактор Ukraine Business News

Київ зі свого боку зацікавлений у подальших закупівлях дронів Bayraktar TB2 і турецьких корветів для контролю безпеки в Чорному морі:

«По угоді на 1 млрд доларів, найбільшої для оборонної промисловості Туреччини, України купує чотири «корвета» класу Ада для патрулювання Чорного моря. Перше судно буде побудоване в Туреччині, а наступні три – на Миколаївському суднобудівному заводі «Океан», повідомляє завод. Договір був підписаний у грудні минулого року міністром оборони України Тараном і відповідальним за оборонні закупівлі Туреччини Ісмаїлом Деміром»

— Джеймс Брук,
головний редактор Ukraine Business News

Стамбульський канал, про який вже згадувалося вище в контексті поставок катарського газу, представляє особливий інтерес для України в Чорноморському регіоні. Цей канал тільки планується побудувати, але його роль у безпеці вкрай важлива. Це альтернативний шлях кораблів НАТО в Чорне море. Росія виступає проти будівництва цього проекту.

Турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган підтримує українську ініціативу «Кримська платформа». Також президенти зробили ряд політичних заяв, суть яких у підтримці українського суверенітету і спільних зусиллях по деокупації Криму і Донбасу:

«Підтримати створення Кримської платформи як нового формату для врегулювання питання незаконної та нелегітимної анексії Криму Російською Федерацією. Посилити спільні зусилля для поліпшення умов проживання українських громадян, зокрема кримських татар, які були змушені покинути свою батьківщину – Крим – внаслідок тимчасової окупації»

— зі спільної декларації засідання Стратегічної ради високого рівня між Києвом і Анкарою

На активізацію українсько-турецького співробітництва Кремль відповів забороною для своїх громадян на авіаперельоти до Туреччини. Звичайно, офіційну причину заборони в Москві пояснюють інакше, а саме сплеском пандемії коронавірусу в Турецькій республіці. Однак експерти в цьому рішенні бачать геополітичні мотиви.

Збитки для туристичної галузі Туреччини можуть скласти близько 300-400 млн доларів США. Але це не викличе різкого погіршення російсько-турецьких відносин. Так як Анкара прагне діяти прагматично. І Росія також не готова до розриву зв’язків, кажуть аналітики:

«Хоча Туреччина і раніше визнавала Крим українським, Путін, як кажуть, міг образитися і вирішити покарати Ердогана. Інструментів, як показує минуле, у Росії не так багато. Можна, звичайно, було б прийняти довгострокові заходи тиску. Наприклад, припинити поставки природного газу по «Турецькому» і «Блакитному» потоках. Або зупинити військову співпрацю, включаючи обслуговування раніше проданих С-400. Нарешті, припинити будівництво в Туреччині АЕС «Аккую» і відкликати кредит на неї. Нічого цього Кремль не робив, навіть коли турками був збитий в Сирії російський літак. Російське керівництво стабільно вибирає з двох опцій: заборонити ввезення турецьких помідорів або вивезення туристів, тому що повністю розривати з Ердоганом Путін не хоче»

— Іван Преображенський,
політичний експерт

На загальному тлі скорочення іноземного капіталу в Україні, Туреччина залишається найбільшим інвестором, вклавши в нашу країну 400 млн доларів у 2020 році.

Майбутній візит до Парижу: очікування Зеленського і ризики «від Макрона»

На 16 квітня у президента Зеленського запланований візит до столиці Франції. Там він планує провести особисту зустріч тет-а-тет із французьким лідером Еммануелем Макроном. Офіційно порядку денного зустрічі поки не оголосили, але відомо, що в якості обговорення будуть підняті теми концентрації російських військ біля кордонів України і стану реформ, особливо щодо створення незалежної і такої, що заслуговує довіри судової системи.

З останніх повідомлень по ситуації на Донбасі, Франція спільно з Німеччиною зверталася до Росії із закликом стабілізувати режим тиші. Це повідомлення з’явилося після відео-конференції, яку 31 березня провели Макрон, Меркель з Володимиром Путіним. Про Україну сторони говорили без Володимира Зеленського.

«Було наголошено на необхідності того, щоб Росія взяла на себе тверде зобов’язання по стабілізації режиму припинення вогню в Україні та вироблення шляхів виходу із кризи при дотриманні Мінських угод»

— повідомлення Єлисейського палацу

На що розраховує українська влада, організовуючи зустріч у Парижі? На узгодження ключових позицій по Донбасу. За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Франція може переконати Путіна на «Нормандський» діалог:

Дмитро Кулеба,
глава МЗС України

«Зараз вдалий час спробувати дати новий поштовх мирному процесу. Як і у 2019 році, Франція може знову взяти на себе провідну роль для перезавантаження Нормандського формату. Всім було б вигідніше завершити війну, ніж продовжувати її. Якщо не докладати зусиль, ситуація продовжить погіршуватися. І не тільки за столами переговорів Нормандської четвірки або ТКГ, але і на передовій»

На думку Кулеби, Макрон володіє достатніми лідерськими якостями і політичною вагою, щоб «дати новий поштовх для відновлення мирного процесу, переконати російського президента сісти за стіл переговорів у нормандському форматі і спробувати, нарешті, знайти шлях до справедливого і міцного миру».

Такого оптимізму щодо відстоювання Макроном українських інтересів не розділяють експерти. Російський аналітик Андрій Піонтковський бачить роль Франції в питанні Донбасу, та й України в цілому, на стороні Кремля:

«Путін розуміє, що ні Україна, ні США не відступлять, значить потрібно йти на загострення. Думаю, план Путіна поєднати непоєднуване полягає в такому: починається великий наступ російських військ, в перші кілька днів досягається якийсь успіх, захоплюють, наприклад, Маріуполь. Або частину території з боку Криму. І в цей час на сцену виходить основний союзник Путіна – президентт Франції Макрон. Його навіть не треба вербувати. Стандартна роль французьких президентів – легітимізувати усі російські агресії. Так було в 2008 році (війна в Грузії – прим.авт.) З Саркозі. Макрон теж буде скакати з яким-небудь листочком паперу, мирними умовами в Москву, до Києва, до Вашингтона»

— Андрій Піонтковський,
політичний експерт

Макрону може бути взагалі не цікаво як-небудь переконувати Путіна, особливо в контексті застиглих Мінських угод, вважає дипломат Костянтин Єлісеєв:

«Не тільки Німеччина, а й Франція входить в активну виборчу фазу, яка повинна завершитися президентськими виборами в травні 2022 року. У цих умовах Еммануель Макрон навряд чи воліє виставляти на загальний огляд пробуксовки зусиль французького посередництва і в черговий раз «дратувати» виборця російським питанням, хіба що він буде мати серйозні гарантії його успішності і додаткових електоральних балів»

— Костянтин Єлісеєв,
український дипломат

Варто згадати і недавню сумнівну спільну заяву Парижа і Берліна про те, щоб Київ і Москва обидва «припинили ескалацію» на Донбасі. За що були розкритиковані експертами та європейськими політиками.

Цілком ймовірно, що зустріч в Єлисейському палаці, запланована на 16 квітня, це спосіб Зеленського перехопити ініціативу в переговорному процесі по Донбасу у Путіна. Адже будь-які, пов’язані з Україною питання, Кремль трактує європейцям безпосередньо, у звичній манері фейків, перекручування фактів і дезінформації.

***

Відомо, що 13 квітня пройшли телефонні переговори між американським президентом Джо Байденом і Володимиром Путіним. Говорили про Україну. Глава Білого Дому запропонував президенту Росії зустрітися особисто. Ймовірно, ця зустріч пройде в Європі, на нейтральній території.

Для команди президента Зеленського це ще один серйозний зовнішньополітичний виклик – щоб дві ядерні держави не вирішували долю Києва без його участі.

Автор:
Марія Гелюх


Source link

What's your reaction?

Excited
0
Happy
0
In Love
0
Not Sure
0
Silly
0

You may also like

Leave a reply

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

More in:Мир